flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

                                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                            Наказом голови Любомльського

                                                                            районного суду Волинської області

                                                                            від 18.06.2025 № 40-1/01-07

 

Порядок

застосування заходів з врегулювання конфлікту інтересів у діяльності працівників Любомльського районного суду Волинської області

 

І.       Загальні положення

  1. Цей Порядок розроблено на виконання вимог Законів України "Про запобігання корупції" (далі – Закон), "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням Методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції, затверджених Національним агентством з питань запобігання корупції 12.01.2024 № 2 (зі змінами та доповненнями).
  2. Цей Порядок визначає процедуру застосування заходів із врегулювання конфлікту інтересів, що можуть виникнути у посадових осіб суду та окремі види обмежень, пов’язаних з конфліктом інтересів.
  3. Дія цього Порядку поширюється на суддів та працівників суду.
  4. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

близькі особи – особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також – незалежно від зазначених умов – чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта;

дискреційні повноваження – це повноваження, які посадова особа суду, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, обираючи з кількох юридично допустимих рішень те, яке вона вважає найкращим за таких обставин;

потенційний конфлікт інтересів – наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі тими, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

  1. Кожна посадова особа при виконанні своїх повноважень повинна брати до уваги весь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Якщо приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень може вплинути або впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, він вважається таким, що спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів.

Про наявність приватного інтересу свідчать чи зумовлюють його виникнення:

сімейні та родинні стосунки (якщо у підпорядкуванні керівників чи інших посадових осіб працюють близькі особи);

реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе; отримання подарунка;

службові або представницькі повноваження стосовно підприємства, в якому посадова особа є засновником/керівником;

наявність договірних відносин (небажання зашкодити вигідним для особи договірним відносинам);

службові стосунки (конфлікт керівника з підлеглою особою);

службова діяльність (наявність приватного інтересу у особи, службову діяльність якої будуть оцінювати в рамках службового розслідування, що координується та контролюється такою особою);

відносини прямого підпорядкування (діяльність підпорядкованих працівників в інтересах керівника з метою отримання додаткового матеріального заохочення або уникнення негативної реакції керівника, застосування дисциплінарного стягнення тощо).

  1. Джерелом приватного інтересу можуть бути приватні, позаслужбові та службові відносини.

Приватний інтерес під час здійснення службових повноважень полягає в зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, проведенні та фіксації результатів службових розслідувань, перевірок, дисциплінарних проваджень, за наслідком яких посадова особа може понести юридичну відповідальність тощо.

  1. Приватний інтерес може впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення або невчинення дій лише під час реалізації службових/представницьких повноважень, що є дискреційними.

Ознаками дискреційних повноважень є:

надання змоги на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього;

можливість на власний розсуд обирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

надання змоги особі обрати форму реалізації своїх повноважень;

наділення особи правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення.

 

ІІ. Порядок дій посадової особи у зв’язку з виникненням у неї конфлікту інтересів

  1. Посадова особа зобов’язана вживати заходів щодо недопущення виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів.
  2. З моменту, коли посадова особа дізналася чи мала дізнатися про наявність реального та/або потенційного конфлікту інтересів, вона зобов’язана не пізніше наступного робочого дня повідомити про це свого безпосереднього керівника або безпосереднього керівника – Національне агентство з питань запобігання корупції, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів.

Таке повідомлення відбувається шляхом добровільного розкриття інформації про приватні інтереси та обов’язкового подання повідомлення про наявність реального та/або потенційного конфлікту інтересів (далі – повідомлення).

  1. Посадова особа подає повідомлення у письмовій формі, що є документальним підтвердженням того, що посадова особа дійсно повідомила про наявність конфлікту інтересів і дає можливість керівнику детально проаналізувати ситуацію для того, щоб визначитись з оптимальним способом врегулювання конфлікту інтересів.
  2. У повідомленні зазначаються обставини, що можуть становити реальний та/або потенційний конфлікт інтересів, повідомляється про відповідні інтереси близьких осіб та у разі наявності інших осіб, з якими посадова особа має спільні інтереси та які можуть бути сприйняті як втручання в їх діяльність (наприклад, роботодавець, співробітники тощо).
  3. Посадова особа, яка добровільно подала повідомлення, вважається такою, що своєчасно повідомила про наявність конфлікту інтересів, за винятком випадків, коли:

інформація про приватні інтереси, заявлена посадовою особою, є недостовірною або не відповідає дійсності;

повідомлення не містить інформації про приватний інтерес, що став причиною наявності в діяльності посадової особи реального або потенціального конфлікту інтересів.

  1. Посадова особа зобов’язана не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а також вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
  2. У разі існування у посадової особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК). При цьому із зазначеним зверненням може звернутися тільки посадова особа, у якої існують сумніви щодо наявності в неї конфлікту інтересів. До повідомлення НАЗК про конфлікт інтересів посадова особа має додати документально підтверджену інформацію, що розкриває зміст її повноважень, приватного інтересу та ситуації (дій), стосовно якої (яких) у неї існують сумніви щодо наявності конфлікту інтересів.

У разі коли посадова особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених Законом, та цього Порядку.

  1. Якщо посадова особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо в діях, щодо яких вона зверталася за роз’ясненням, пізніше було виявлено конфлікт інтересів.
  2. Особа, яка претендує на зайняття вакантної посади державної служби в суді, через службу управління персоналом письмово повідомляє про працюючих близьких їй осіб у суді. Письмове повідомлення зберігається в управлінні з питань персоналу.

 

ІІІ. Порядок дій керівника у зв’язку з виникненням у підлеглої особи конфлікту інтересів

  1. Врегулювання конфлікту інтересів є безпосередньою сферою відповідальності керівника, рівень якого дозволяє вжити заходів, які б у повній мірі забезпечували запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, оскільки безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, володіє ситуацією у підпорядкованому підрозділі, обізнаний з обсягом повноважень підлеглої особи і способами реалізації таких повноважень, та уповноважений ухвалювати рішення щодо підлеглого працівника.
  2. Безпосередній керівник до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади:

протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів відповідно до глави 4 цього Порядку;

повідомляє підлеглу особу про прийняте рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів;

вживає передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у підлеглої особи;

не має права прямо чи опосередковано (через будь-яких інших осіб) спонукати у будь-який спосіб підлеглу особу до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч вимогам Закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

На підставі отриманого повідомлення безпосередній керівник невідкладно готує та подає уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції службову записку із додаванням повідомлення працівника по факту отриманого повідомлення щодо наявності потенційного або реального конфлікту інтересів, в якій він надає свої пропозиції щодо шляхів вирішення конфлікту інтересів, надає кандидатуру працівника, якому потрібно делегувати повноваження та виконання службових обов’язків працівника, у якого наявний конфлікт інтересів. До службової записки додаються копії посадової інструкції працівника (у разі необхідності), положення про структурний підрозділ та самостійний структурний підрозділ.

 

  1. IV. Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту

інтересів

  1. Заходами зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів є:

1) усунення посадової особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Цей захід здійснюється за наявності сукупності таких умов: якщо конфлікт інтересів не має постійного характеру;

за умови можливості залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій іншим працівником суду;

2) обмеження доступу посадової особи до певної інформації. Цей захід здійснюється за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, пов’язаного із таким доступом;

конфлікт інтересів має постійний характер;

можливість продовження належного виконання особою повноважень на посаді за умови такого обмеження;

можливість доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику структурного підрозділу.

Зазначений захід підлягає застосуванню у випадку, коли робота посадової особи постійно пов’язана із одним і тим самим видом інформації. При цьому така особа має приватний інтерес щодо цієї інформації, що створює загрозу її витоку або може призвести до ухвалення упереджених рішень;

3) перегляд обсягу службових повноважень посадової особи. Цей захід здійснюється за наявності сукупності таких умов: наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

конфлікт інтересів має постійний характер, пов’язаний з конкретним повноваженням особи;

можливість продовження належного виконання нею службових завдань у разі такого перегляду і можливість наділення відповідними повноваженнями іншого працівника;

4) застосування зовнішнього контролю за виконанням посадовою особою відповідного завдання, вчинення нею певних дій чи прийняття рішень.

Повноваження здійснюються посадовою особою під зовнішнім контролем за сукупності перелічених умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів; конфлікт інтересів має постійний або тимчасовий характер;

усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті або обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим;

відсутність підстав для її переведення на іншу посаду або звільнення. Обрання такого виду контролю повинно чітко зазначатись у наказі суду із зазначенням форми зовнішнього контролю та особи, яка його здійснюватиме.

Формою зовнішнього контролю є:

перевірка працівником, стану та результатів виконання посадовою особою завдання, вчинення нею дій, змісту рішень чи проєктів рішень, що приймаються або розробляються особою з питань, пов’язаних із предметом конфлікту інтересів;

виконання особою завдання, вчинення нею дій, розгляд справ, підготовка та прийняття нею рішень у присутності визначеного наказом суду;

5) переведення посадової особи на іншу посаду. Цей захід здійснюється за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів; конфлікт інтересів має постійний характер;

неможливість врегулювання конфлікту інтересів шляхом усунення такої посадової особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу;

наявність вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям посадової особи;

згода посадової особи на переведення;

6) звільнення посадової особи.

Цей захід здійснюється згідно з чинним законодавством та за сукупності таких умов:

наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів; конфлікт інтересів має постійний характер;

конфлікт інтересів не може бути врегульований у будь-який інший спосіб, у тому числі через відсутність згоди посадової особи на переведення або на позбавлення приватного інтересу.

  1. Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, зазначені у пункті 1 цього розділу, мають обиратися залежно від:

виду конфлікту інтересів (потенційний або реальний);

характеру конфлікту інтересів (постійний або тимчасовий); наявності (відсутності) альтернативних заходів врегулювання;

наявності (відсутності) згоди посадової особи на застосування заходу.

  1. Посадова особа, у якої наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, може самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом усунення відповідного приватного інтересу з наданням підтвердних документів безпосередньому керівнику. Усунення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування. Право самостійного врегулювання конфлікту інтересів використовується лише у випадках, коли обраний спосіб є достатнім і повністю гарантує його врегулювання.

 

  1. V. Конфлікт інтересів у діяльності голови суду

(особи, яка виконує його обов’язки)

  1. У разі виникнення у діяльності голови суду (особи, яка виконує його обов’язки) потенційного чи реального конфлікту інтересів, він зобов’язаний поінформувати про це Вищу раду правосуддя.

За результатами розгляду зазначеної інформації Вища рада правосуддя приймає рішення про здійснення заходів, передбачених Законом, із врегулювання конфлікту інтересів та здійснює контроль за їх реалізацією.

 

  1. Запобігання конфлікту інтересів у зв'язку з наявністю у посадової особи належних їй підприємств чи корпоративних прав
  2. Посадова особа суду, яка є власником підприємства чи корпоративних прав, зобов’язана протягом 60 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їй підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому Законом.

У такому випадку посадовій особі забороняється передавати в управління належні їй підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

  1. Передача посадовою особою суду, належних їй підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарними, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.
  2. Передача посадовою особою суду належних їй корпоративних прав здійснюється в один із таких способів:

укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

  1. Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.
  2. Посадова особа суду не може укладати договори, зазначені у пунктах 7.2 та 7.3 цього розділу, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени її сім’ї.
  3. Посадова особа суду в одноденний строк після передачі в управління належних їй підприємств та корпоративних прав подає до НАЗК повідомлення у письмовій формі із наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору та засвідчених належним чином копій наказу про призначення особи на посаду, установчих документів чи документів, що підтверджують наявність корпоративних прав.

Копію такого повідомлення посадова особа суду надає уповноваженій (відповідальній) особі з питань запобігання та виявлення корупції.

 

VII. Дії уповноваженої  особи з питань запобігання та виявлення корупції щодо попередження та врегулювання конфліктів інтересів

  1. Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції:

проводить роз’яснювальну роботу шляхом доведення працівникам суду  нормативно-правових актів та змін до них; ознайомлення із наказами, рішеннями, методичними роз’ясненнями та листами-роз’ясненнями НАЗК у humhub; доведення інформації у вигляді службових записок, лекцій, організацій та проведення особистих бесід, додаткових інструктажів тощо.

ініціює, готує проєкти і формує накази, порядки, положення, інструкції, інструктажі із питань врегулювання конфлікту інтересів.

  1. За пропозиціями уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції ведеться розділ із запобігання проявам корупції на вебсайті суду із необхідною довідковою інформацією та посиланнями на нормативні документи, у тому числі врегулювання конфлікту інтересів.
  2. Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції за результатами розгляду та аналізу службової записки про існування потенційного (реального) конфлікту інтересів готує проєкт наказу із визначенням заходів, спрямованих на врегулювання конфлікту інтересів. Проєкт наказу узгоджується встановленим порядком та подається на розгляд та підписання голові суду.

У разі кадрових змін, що стосуються змісту наказу, переведення працівника на іншу посаду, звільнення тощо, уповноважена  особа з питань запобігання та виявлення корупції готує проєкт наказу щодо внесення відповідних змін до наказу.

 

 

VIII. Відповідальність за вчинення дій, прийняття рішень в умовах

конфлікту інтересів

  1. За вчинення дій, прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів до осіб, зазначених у цьому Порядку, можуть застосовуватись:

дисциплінарна відповідальність – за неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися залежно від конкретних обставин вчинення проступку та ступеня вини особи); за неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів за умови, що судом на особу не накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності;

цивільно-правова відповідальність – за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України);

адміністративна відповідальність (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, відсторонення від виконання службових повноважень) – за неповідомлення особою у встановлених Законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів; за будь-яку із вказаних дій, вчинену особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення;

кримінальна відповідальність – у випадках, коли приватний інтерес фактично призвів до прийняття рішень, а також до вчинення діянь, які в умовах конфлікту інтересів можуть розглядатися з точки зору наявності ознак таких корупційних злочинів, як зловживання службовим становищем, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою тощо, а не лише як конфлікт інтересів.

  1. Нормативно-правові акти, рішення, прийняті з порушенням вимог Закону, підлягають скасуванню або можуть бути визнані незаконними у судовому порядку. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог Закону, може бути визнаний судом недійсним.
  2. Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.
  3. Кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальній конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку.

 

 

Керівник апарату суду                                                            Наталія ЛЕЦЮК