ПРАВИЛА

внутрішнього трудового розпорядку

Любомльського районного суду

Волинської області

І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі - Правила) Любомльського районного суду Волинської області (далі – Суд) складені  на підставі  статті 142 Кодексу законів про працю України,  законів України „Про судоустрій і статус суддів”, „Про державну службу”, ‘’Про відпустки”, Положення про помічника судді та інших нормативних актів і мають на меті визначення основних прав та обов'язків працівників Суду, зміцнення трудової дисципліни, повне та раціональне використання робочого часу, підвищення якості й продуктивності праці шляхом створення необхідних умов для нормальної роботи, свідомого і сумлінного виконання працівниками Суду своїх трудових обов’язків.
2. Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного впливу.
3. Усі питання, пов’язані з застосуванням цих Правил вирішуються головою Суду, керівником апарату Суду, його заступником.

ІІ. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ

4. Призначення на посаду чи припинення повноважень судді здійснюється наказом голови суду на підставі Акту про обрання, призначення, переведення суддею, або призначення судді на адміністративну посаду чи припинення їх повноважень на підставі протокольного рішення зборів суддів, відповідно до Конституції України, Закону України „Про судоустрій і статус суддів”, діючого трудового законодавства.
5. Працівники Суду приймаються на роботу за трудовими договорами. На посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законами України передбачено інше.

Особи, які вперше призначаються на посаду державних службовців, приймають Присягу державного службовця  відповідно до  Закону України „Про державну службу”.

6. Під час укладення трудового договору громадяни зобов’язані подати до відділу управління персоналом Суду документи, визначені відповідним чинним законодавством України.

Під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які прапцевлаштовуються на роботу, відомості  та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.

7. Прийом на роботу державних службовців (крім керівника апарату Суду та його заступників), службовців і працівників робочих спеціальностей оформляється наказом керівника апарату Суду, який оголошується працівнику під розпис.

Керівник апарату Суду та його заступник призначаються на посаду і звільняються з посади головою Державної судової адміністрації України .

Помічник голови Суду та помічники суддів призначаються на посаду та звільняються з неї керівником апарату Суду за поданням голови суду та судді. Правовий статус та умови діяльності помічника голови суду та помічників суддів Суду визначаються Законом України “Про судоустрій і статус суддів” і Положенням про помічника судді, що затверджується Радою суддів України. На них не поширюється  дія Закону України “Про державну службу”.

8. Під час укладення трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.

Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, а під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках – шести місяців.

9. Під час прийняття на роботу працівника або у разі переведення його в установленому порядку на іншу роботу керівництво Суду зобов`язане :

1)  роз’яснити працівникові його права й обов’язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;

2)  ознайомити працівника з Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4)  проінструктувати працівника щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил охорони праці.

10. На осіб, які пропрацювали в Суді понад п’ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
12. Працівник Суду (крім керівника апарату Суду та його заступника, звільнення яких здійснюється керівником ДСА України) має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника апарату Суду письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація Суду відповідно до ст. 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов’язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.

У разі, коли заява працівника Суду про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), трудовий договір розривається у строк, про який просить працівник.

13. Розірвання трудового договору з ініціативи керівництва Суду (крім керівника апарату Суду та його заступника) допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
14. Державна служба припиняється у разі:
    • у разі втрати права на державну службу або його обмеження (стаття 84 Закону України “Про державну службу”;
    • у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби(стаття 85 Закону України „Про державну службу”;
    • за ініціативою державного службовця або за угодою сторін (стаття 86 цього Закону);
    • за ініціативою суб”єкта призначення (стаття 87 цього Закону);
    • у разі настання обставин, що склалися незалежно від волі сторін (стаття 88 цього Закону);
    • у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв”язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону)
    • у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
    • у разі застосування заборони, передбаченої Законом України “Про очищення влади”;
15. Припинення трудового договору з працівниками суду (крім суддів, керівника апарату Суду та його заступника) оформлюється наказом керівника апарату Суду.

ІІІ. ОСНОВНІ  ПРАВА  Й  ОБОВ`ЯЗКИ  ПРАЦІВНИКІВ  СУДУ.

16. Працівники Суду мають право:
    • користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України;
    • брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень в межах своїх повноважень;
    • на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
    • вимагати затвердження керівником апарату Суду чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
    • на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, рангу, який йому присвоюється, досвіду та стажу роботи;
    • на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
    • на соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу;
    • вирішення трудових спорів у судовому порядку;
    • захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та в судовому порядку.
17. Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства.
18. Працівники зобов’язані:
    • дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку, Конституції України та інших актів законодавства України;
    • не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;
    • сумлінно виконувати свої службові обов’язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
    • виконувати свої посадові обов’язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;
    • шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;
    • забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені використовувались раціонально, ефективно та економно;
    • постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
    • своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади, розпорядження і вказівки своїх керівників;
    • діяти в межах своїх повноважень; у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі повідомити про це керівника, який дав доручення, а в разі наполягання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу;
    • виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;
    • суворо дотримуватись вимог щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування) Суду.
19. Коло обов’язків, що їх виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціями, затвердженими керівником апарату Суду.

IV. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ КЕРІВНИЦТВА СУДУ

20. Керівництво Суду зобов'язане:
    • під час укладання трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, проінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
    • належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;
    • затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
    • забезпечити здорові та безпечні умови праці;
    • контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
    • неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
    • виплачувати працівникам заробітну плату регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів; у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні;
    • постійно вдосконалювати організацію роботи Суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
    • створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників;
    • не приховувати факти й обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників Суду;
    • інші обов'язки, передбачені актами законодавства України.

V. РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ.

21. Відповідно до ст.ст. 50, 52 КЗпП України в Суді встановлюється 40-годинний, п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю. Робочий день триває 8 годин 15 хвилин з понеділка по четвер, а в п’ятницю – 7 годин.

Робочий час працівників Суду починається щоденно о 8:00 годині та закінчується щодня, крім п'ятниці, о 17:15 годині; в п'ятницю робочий час закінчується о 16:00.

Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.

Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 13:00 до 14:00. Перерва не включається в робочий час.

Визначення осіб, відповідальних за облік та використання робочого часу, покладається на керівника апарату Суду.

Звільнення від роботи може мати місце з поважних причин, як виняток, виключно з дозволу голови Суду, керівника апарату Суду та його заступника.

22. Відповідно до законодавства, для виконання невідкладної і не передбачуваної роботи, судді за наказом чи розпорядженням голови Суду та інші працівники Суду за наказом керівника апарату суду залучаються до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні з наступною компенсацією затраченого часу в порядку, визначеному чинним законодавством України.
23. Працівникам Суду надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Суддям Суду надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 робочих днів або 42 календарних дні з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Щорічна основна відпустка надається працівникам Суду тривалістю не менш 24 календарних днів.

Додаткова відпустка  за особливий характер роботи – до 4 календарних днів надається помічнику голови суду, помічникам суддів — за особливий характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері, у тому числі робота в КП Д-3;

Додаткова відпустка  за особливий характер роботи – до 7 календарних днів надається помічнику голови суду, помічникам суддів — за особливий характер праці, що пов’язаний з ненормованим  робочим днем.

Щорічна додаткова відпустка  за особливий характер праці, пов’язаної з роботою на персональному комп’ютері та за особливий характер праці, що пов’язаний з ненормованим  робочим днем помічникам суддів надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною помічником судді самостійно.

Державним службовцям Суду надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. В разі наявності стажу державної служби понад 5 років державному службовцю надається щорічна додаткова оплачувана відпустка за вислугу років на державній службі у порядку, встановленому законодавством.

Працівникам Суду також надаються інші щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства. 

24. Черговість надання відпусток визначаються графіками відпусток:
    • відносно суддів Суду - затверджується головою Суду за погодженням з секретарями судових палат Суду;
    • відносно працівників апарату Суду – керівником апарату Суду.

Графіки відпусток складаються і затверджуються на кожен календарний рік не пізніше 31 грудня на наступний рік та доводяться до відома всіх працівників Суду.

Графіки складаються з урахуванням необхідності забезпечення нормальної діяльності Суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.

25. Надання відпусток суддям та працівникам апарату здійснюється згідно графіку відпусток за заявами, поданими відповідно на ім’я голови суду та керівника апарату суду не пізніше ніж за 14 днів до настання відпустки.

          На прохання суддів та працівників апарату суду щорічна відпустка може надаватися частинами за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

26. За сімейними обставинами (із зазначенням конкретної причини) суддям та працівникам апарату суду може надаватися відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів на рік за заявою, поданою відповідно на ім’я голови суду та керівника апарату суду не пізніше дня, що передує дню відпустки.
27. Відпустка без збереження заробітної плати відповідно до статті 25 Закону №504/96-ВР надається за заявами суддів та працівників апарату, поданою відповідно на ім’я голови суду та керівника апарату суду не пізніше ніж за 14 днів до настання відпустки.
28. Відпустка у зв’язку з навчанням, соціальні відпустки, надаються за заявами відповідно на ім’я голови суду та керівника апарату суду не пізніше ніж за 14 днів до настання відпустки.
29. Надання відпусток суддям Суду оформляється наказом голови Суду, а надання відпусток працівникам апарату Суду – наказом керівника апарату Суду.
30. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
31. Судді Суду - за рішенням голови Суду, а  працівники апарату суду - за рішенням керівника апарату Суду можуть бути відкликані з щорічної основної та додаткової відпусток. Частина невикористаної відпустки, яка залишилася, надається працівникам Суду в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступному році.

VІ. ЗАОХОЧЕННЯ ЗА УСПІХИ В РОБОТІ.

32. За зразкове виконання своїх обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі можуть застосовуватись заохочення.
33. Порядок преміювання, надання матеріальної допомоги та встановлення надбавок і доплат працівникам апарату Суду, визначений відповідними Положеннями.
34. За особливі заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань.
35. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов’язки надається перевага під час просування по службі.
36. Заохочення, нагородження, присвоєння почесних нагород доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.

УІІ. СТЯГНЕННЯ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

37. Підстави та порядок застосування до суддів Суду дисциплінарної відповідальності визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
38. За порушення трудової дисципліни, цих Правил до працівника апарату Суду може бути застосовано один з таких заходів стягнення:

догана;

звільнення.

Звільнення як дисциплінарне стягнення, може бути застосоване відповідно до чинного КЗпП України.

До державних службовців за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених статтею 65 Закону України “Про державну службу” можуть застосовуватись  заходи дисциплінарного впливу:

зауваження;

догана;

попередження про неповну службову відповідність;

звільнення з посади державної служби.

Дисциплінарні стягнення до працівників апарату Суду застосовуються керівником апарату Суду та оформляються наказами, які оголошуються працівникам під розписку.

39. До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату Суду повинен отримати письмові пояснення від порушника трудової дисципліни. У разі відмови працівника апарату Суду дати письмові пояснення, складається відповідний акт.
40. З метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого проступку щодо державних службовців діє дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ .
41. Державні службовці, які здійснюють керівництво структурними підрозділами, зобов’язані вживати заходів щодо дотримання працівниками підрозділів правил внутрішнього трудового розпорядку, Загальних правил поведінки державного службовця, Правил поведінки працівників Суду та діяти в межах своїх повноважень відповідно до чинного законодавства України.
42. За кожне порушення трудової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення, яке застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
43. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

44. Контроль за дотриманням трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку здійснюється головою Суду, керівником апарату Суду та його заступником.